• иховання дітей дошкільного віку 3-є видання 2023 р. "СОНЯШНИК" (Презентація)

• Програма освіти дітей раннього та дошкільного віку "ОСВІТА І ПІКЛУВАННЯ / EDUCATION & CARE"
• Освітня програма для дітей від 2 до 7 років "Дитина" (Завантажити 1, Завантажити 2)
• Програма "Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях"
• Програма "Зерно любові"
• Програма Впевнений старт
• Програма ДНЗ Гагауз
• Програма Україна – моя Батьківщина
• Навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот
• Програма "Українське дошкілля"
• Програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" – нова редакція
• Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку
• Програма розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату
• Програмно-методичний комплекс для дітей з ФФНМ
• Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
• Програмно-методичний комплекс програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років
• Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом "Розквіт"
• Програма розвитку дітей "Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п'ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення"
• Програма розвитку дітей "Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення"
• Парціальна програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6–7 років «Вчимося жити разом» 
• Методичний посібник до парціальної програми з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей віком від 4 до 6–7 років «Вчимося жити разом»

1.Безпека та здоров'я:

У періоди пандемій або коли діти хворіють, дистанційне навчання забезпечує безпечну альтернативу традиційному навчанню в садочку. Воно допомагає мінімізувати ризик поширення інфекцій та забезпечує безпеку дітей та персоналу.

2. Гнучкість:

Дистанційне навчання дозволяє дітям та їхнім сім'ям вибирати найбільш зручний час для навчання. Це особливо важливо для батьків, які працюють віддалено або мають нестандартні графіки.

3.  Доступ до освіти:

Дистанційне навчання робить освіту більш доступною для дітей, які можуть перебувати у віддалених або малонаселених районах, де немає дитячих садків. Це також може бути корисним для дітей із обмеженими фізичними можливостями.

4.  Розвиток навичок цифрової грамотності:

Участь у дистанційному навчанні допомагає дітям розвивати навички роботи з технологіями, що є вкрай важливим у сучасному світі. Вони вивчають основи роботи з комп'ютерами, Інтернетом та іншими цифровими пристроями.

5.  Соціалізація та спілкування:

Дистанційне навчання не обов'язково відкидає соціальні аспекти. Діти можуть взаємодіяти з педагогами та однолітками через відеоконференції та інші онлайн-платформи, що сприяє розвитку соціальних навичок.

6.  Індивідуальний підхід:

Дистанційне навчання дозволяє краще адаптувати навчальний процес до індивідуальних потреб кожної дитини. Педагоги можуть надавати персоналізовані завдання та підтримку.

7.  Можливості для батьків:

Батьки можуть бути більш активно залучені до освітнього процесу своїх дітей при дистанційному навчанні, що сприяє глибшому розумінню потреб та успіхів дитини.

8.  Ефективне використання часу:

Дистанційне навчання дозволяє уникнути часу, що витрачається на дорогу до дитячого садка, що може бути особливо корисним у разі тривалих комутацій.

Важливо відзначити, що дистанційне навчання має бути адаптоване до вікових та індивідуальних потреб дошкільнят та надавати їм можливість взаємодії та гри, що відповідають їхньому віку. Правильне впровадження технологій та навчання на відстані може зробити освіту для дітей дошкільного віку більш доступною, безпечною та ефективною.

                                                                          ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ОСВІТУ"

СТАТТЯ 48. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

1. Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

2. Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладами освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Зовнішній моніторинг якості освіти може проводитися будь-якими органами, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності. Участь закладів освіти (інших суб’єктів освітньої діяльності) та учасників освітнього процесу у зовнішньому моніторингу якості освіти є добровільною, крім випадків, встановлених законодавством.

3. Порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

4. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки організовує участь закладів освіти у порівняльних міжнародних дослідженнях якості освіти.

Методи моніторингу

Розробляючи моніторингову процедуру та добираючи засоби моніторингу, педагоги дошкільного закладу повинні враховували економічність та надійність методик, їх відповідність віковим особливостям дітей і можливість зручного застосування в освітньому процесі дошкільного закладу.

Практика свідчить, що основними методами, що дають змогу виявити ступінь реалізації програмових завдань та оцінити рівень компетентності дітей, є:

- спостереження за дітьми;

- вивчення результатів продуктивної діяльності дітей;

- проведення— нескладних експериментів у вигляді доручень кожній окремій дитині;

- дидактичні ігри бесіди.

Одним з найефективніших методів моніторингу є регулярні спостереження, які дають змогу доволі об’єктивно оцінити досягнення кожної дитини, властиві її віку, зокрема формування певних розумових дій, а також рівень її компетентності у всіх видах діяльності.

Проте під час спостереження можуть виникнути ускладнення, спричинені, суб’єктивізмом спостерігача. Аби уникнути чи хоча б звести до мінімуму кількість помилок в аналізуванні результатів спостереження, відмовтеся від передчасних висновків. Продовжуйте спостереження упродовж тривалого часу й лише потім аналізуйте його результати. Спостерігайте за дитиною у природній для неї ситуації: протягом дня у групі на прогулянці під час ранкового прийому ввечері, коли дитина йде з батьками додому. Обов’язковою умовою успішного педагогічного моніторингу є вміння педагога уникати суб’єктивних оцінок, фіксуючи лише об’єктивні факти.

Якщо основна мета щоденної освітньої діяльності педагога— розвивати кожну дитину, допомагати їй знаходити правильні рішення, виховувати, то мета моніторингу— одержати достовірні дані про рівень розвитку кожної дитини, сформованості в неї тих чи тих умінь і навичок.

Завдання моніторингового дослідження:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та отримати об'єктивну інформацію про якість дошкільної освіти, а також прогнозувати її розвиток.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності ДНЗ прикінцевій меті - вимогам Державних стандартів дошкільної освіти та освітньої програми.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми.

5. Надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.